Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківська державна медична академія Кафедра соціальної медицини з курсом історії медицини Зав.кафедрою:Кольцова Н.І Викладач Ковальчук Р.Є Курсова робота на тему: «Богомолець О.О – великий український вчений» Івано–Франківськ 2003 План Основні факти біографії О.О Богомольця Напрямки діяльності та головні праці вченого Вчення О.О Богомольця про сполучну тканину Праці науковця з питань кровообігу Богомолець про старіння та довголіття Стиль роботи великого вченого Вступ Стефан Цвейг писав: «Книги зароджуються з усіляких почуттів. На створення книги нас може штовхнути натхнення, почуття подяки..., духовна пристрасть і досада, гнів і засмучення... Інший раз рушійною силою стає потреба в процесі писання усвідомити собі самому людей і події...» Що стосується відтворення образа патофізіолога академіка О.О.Богомольця, те рушійною силою, дійсне служіння людству на ниві науки, невіддільне від рухомої праці. Серед відомих нам біографій великих радянських учених біографія О.О.Богомольця виділяється своєю незвичайністю. Дворянин і син політкаторжанки, великий вчений і видатний гуманіст, тонкий експериментатор і вдумливий педагог... Життя, повне драматизму, захопливості і разом з тим дивної цілісності. Вона вмістила в себе й одинака Лукьянівскій в'язниці, і сирітське дитинство, і карійску каторгу, і вигнання з гімназії по мотивах «політичної неблагонадійності», і нескінченні зіткнення з «владою притримуючою» у старій Росії, і всенародну любов. А в цілому життєвий шлях його на всіх етапах був прямим і цілеспрямованої. Гармонійно сполучаючи в собі талант самобутнього мислителя, експериментатора, учителя, організатора і суспільного діяча, О.О.Богомольця, як громадянин і як учений, служив справі торжества гуманізму. Сучасна медицина розвивається в двох основних напрямках. Одне на усунення этіологічних факторів хвороби. З другим – підтримкою і посиленням тих реакцій організму, що перешкоджають розвитку в ньому захворювань – були зв'язані наукові устремління вченого. Майже половину сторіччя учений віддав медичній науці. Різноманітні відкриття талановитого дослідника, засновника найбільшої радянської школи патофізіологів помітно примножили сили медицини в боротьбі з людськими недугами, за довголіття людей. А що може бути шляхетніше прагнення дати людям довге і безболісне життя, повернути їм, за словами письменника А.Корнейчука, «викрадені хворобами мільйони сонячних днів!» Народився в Києві 12.05.1885року. Закінчив Новоросійський університет (1906 р.). Працював там на кафедрі патологічної фізіології. В 1911 р. стажувався у Сорбонні (Париж).  В 1911-1925 рр. — професор Саратовського університету, в 1925-1931 рр. — завідуючий кафедрою патофізіології 2-го Московського медичного інституту, в 1928-1931 рр. — директор Інституту   гематології і переливання крові в Москві. Організатор і директор Інституту експериментальної біології і патології Міністерства   охорони здоров’я України (1930 р.) та Інституту клінічної фізіології   АН України (1934 р.).   Основні наукові праці присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, вегетативної нервової системи, онкології, проблемам довголіття. Створив вчення про фізіологічну систему сполучної тканини, запропонувавши для підсилення її функцій при ряді захворювань антиретикулярну цитотоксичну сироватку, що широко застосовувалася в роки Великої Вітчизняної війни для прискорення зростання переломів і загоєння ран. Ініціатор і керівник робіт з консервування крові. Заклав основи геронтології, під його керівництвом проведено в СРСР перший у світі перепис довгожителів. Створив школу патофізіологів. Видатний організатор науки і громадський діяч.   Найважливішим напрямком творчих пошуків О.О.Богомольця стало вчення про сполучну тканину, її морфогенез, клітинні компоненти та безклітинні структури, їх участь і роль у фізіологічних і патологічних про...